1. Откровение Овадьи ("Работник Иеhовы"). Так сказал Господь
Иеhова Эдому (Идумея - "Красный", "Почвенный" (т.е. "Плотской")):
"Весть услышали мы от Иеhовы, и посланник послан к язычникам:
"Вставайте, и восстанем на него войною!"
2. Вот Я установил тебя малым у язычников, ты очень презираем.
3. Злонамеренность сердца твоего распалила тебя. Обитания его в
каменных ущельях, на высоте восседание его. Он сказал в сердце
своём: "Кто опустит меня на землю?"
4. Хотя бы ты, как орёл, вознёсся и среди звёзд заложил гнездо своё:
оттуда Я спущу тебя, - речь Иеhовы.
5. Если бы воры приходили к тебе, если ночные грабители, как по-
твоему, - разве они не своруют сколько им достаточно? Если бы
собиратели винограда пришли к тебе, - разве не оставят они
остатки плодов?
6. Как обыскали Эсава, раскрыли сокровища его!
7. До границы отошлют тебя все союзники твои, соблазнят тебя,
осилят тебя живущие с тобою в мире, ядущие хлеб твой причинят тебе
боль, наложат тебе перевязку - нет в ней смысла!
8. Не в тот ли день, - речь Иеhовы, - когда Я истреблю мудрых из
Эдома и рассудительность - с горы Эсава?
9. И ужаснутся храбрецы твои, Тейман (Йемен - т.е. юг) для того,
чтобы каждый был уничтожен убийством на горе Эсава.
10. За притеснения брата твоего, Яакова, покроет тебя стыд и ты
будешь уничтожен навсегда.
11. В день, когда ты стоял напротив, в день, когда чужие забирали в
плен войска его и когда иноверцы вошли в ворота его и бросали
жребий об Иерушалаиме, - также и ты был, как один из них.
12. И не смотрел бы ты в день брата твоего, в день отчуждения его,
и не радовался бы о сынах Еhуды в день гибели их, и не расширял
бы рот свой в день бедствия.
13. Не входил бы ты в ворота народа Моего в день несчастья их и не
смотрел бы и ты на беду его в день несчастия его, и не позарился
бы ты на стену, окружающую двор Храма, в день несчастия его,
14. Не стоял бы ты на распутье дорог, чтобы истреблять беглецов его,
и ни выдавал бы уцелевших его в день бедствия!
15. Ибо близок день Иеhовы на всех язычников: как ты делал, так
сделают тебе; воздаяние твоё обратится на твою голову.
16. Ибо как вы пили на святой горе Моей, так все язычники всегда
будут пить, и выпьют и проглотят, и будут, как буд-то их не было.
17. А на горе Цион ("Ковчег спасения") будет избавление, и будет
святыня; и дом Яакова завладеет наследием своим.
18. И будет дом Яакова огнём, и дом Йосефа - пламенем, а дом Эсава -
соломою; и зажгут его и сожгут его, и не останется уцелевших из
дома Эсава, ибо Иеhова говорил.
19. И завладеет Негев (южная часть Исраэля) горою Эсава, а низменность
(южный прибрежный район Исраэля) - Плиштим (Филистимляне -
"Вторгающиеся"); и завладеют полем Эфраима (Ефрем - "Плодовитость")
и полем Шомрон (Самария - "Соблюдаемый", "Хранимый)", а Биньямин
(Вениамин -"Сын правой руки") завладеет Гиладом (Галаад - "Вечное
ликование").
20. И рассеянные этого войска сынов Исраэля - теми, что Кнааним
(Хананеев - "Побеждённые", "Пораженцы") - до Царфата (город в
Сидоне), и изгнанные Иерушалаима, которые в Сфараде (Испании),
завладеют городами Негева.
21. И поднимутся спасители на гору Цион, чтобы судить гору Эсава, -
и будет царство Иеhовы.
Комментарий автора: Все переводы с иврита сделаны мною с помощью Господа.
Адреса других Библейских исследований, не помещённых на этом сайте:
Схема жизни праотцов от Адама до Арфаксада: https://www.stihi.ru/2018/04/23/282
Схема жизни праотцов от Ноя до Авраама: https://www.stihi.ru/2018/04/09/10236
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Исповедание Веры Апостольских христиан - Эльмир Это наше исповедание Веры по которому мы жили и служили Творцу до того как Г Д был взят Всевышним на небеса.
Предлогаю это исповедание не в противопоставление Христианским истинам, а во Славу Христа - Сына Бога Живого, и объединение всех христиан Мира под Его начало. Начало Царства Единого Бога Отца!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.